погордливість
ПОГО́РДЛИВІСТЬ і ПОГІ́РДЛИВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. пого́рдливий і погі́рдливий.
Його запитання, сповнені кмітливості, ставали все більш поважними й цікавими. Це визнавали навіть його товариші на курсах, змінивши свою погордливість і чванькуватість на товариське ставлення (Г. Коцюба);
Батько в Оленки працював головою сільради. У селі це було найвище начальство, Оленка це розуміла, і звідси йшла її погордливість (М. Чабанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погордливість — пого́рдливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- погордливість — і погірдливість, -вості, ж. Властивість за знач. погордливий і погірдливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погордливість — ПОГО́РДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. пого́рдливий. Його запитання, сповнені кмітливості, ставали все більш поважними й цікавими. Словник української мови в 11 томах