1. Словник української мови в 11 томах

погордо

ПОГО́РДО. Присл. до пого́рдий.

— О, ні! — погордо звівши голову, мовила жінка, ще й головою заперечливо похитала. — Погано ви знаєте мене (Головко, II, 1957, 558).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погордо — пого́рдо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. погордо — Присл. до погордий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погордо — ПОГО́РДО. Присл. до пого́рдий. – О, ні! – погордо звівши голову, мовила жінка, ще й головою заперечливо похитала. – Погано ви знаєте мене (А. Головко). Словник української мови у 20 томах