1. Словник української мови у 20 томах

погулювати

ПОГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок.

Гуляти потроху або час від часу; гуляти не поспішаючи.

Троянцеві ще в літа давні Знайомий був оцей маршрут. На чайках запорожці славні Колись погулювали тут (С. Воскрекасенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погулювати — погу́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погулювати — див. перелюбствувати Словник синонімів Вусика
  3. погулювати — -юю, -юєш, недок. Гуляти потроху або час від часу; гуляти не поспішаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. погулювати — ПОГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок. Гуляти потроху або час від часу; гуляти не поспішаючи. Троянцеві ще в літа давні Знайомий був оцей маршрут. На чайках запорожці славні Колись погулювали тут (Воскр., Подивись.., 1962, 61). Словник української мови в 11 томах