погулювати
ПОГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок. Гуляти потроху або час від часу; гуляти не поспішаючи.
Троянцеві ще в літа давні Знайомий був оцей маршрут. На чайках запорожці славні Колись погулювали тут (Воскр., Подивись.., 1962, 61).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погулювати — погу́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- погулювати — див. перелюбствувати Словник синонімів Вусика
- погулювати — -юю, -юєш, недок. Гуляти потроху або час від часу; гуляти не поспішаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погулювати — ПОГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок. Гуляти потроху або час від часу; гуляти не поспішаючи. Троянцеві ще в літа давні Знайомий був оцей маршрут. На чайках запорожці славні Колись погулювали тут (С. Воскрекасенко). Словник української мови у 20 томах