погулянка

Значення в інших словниках

1. Погулянка — Погуля́нка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
2. погулянка — див. веселощі Словник синонімів Вусика
3. погулянка — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що гулянка 1). 2》 Те саме, що прогулянка. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. погулянка — Гулі, гульня, гульки, гульма, див. майовка, фестин, пікнік Словник чужослів Павло Штепа
5. погулянка — ПОГУЛЯ́НКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що гу́ля́нка 1. Петрусь за шапку да і гайда на вечорниці, на погулянки (Сл. Б. Грінченка). 2. Те саме, що прогу́лянка. [Служебка:] Такі прокляті [свині], – як вирвуться, не заженеш ніяк. [Пастух:] Та хочеться ж і їм на погулянку (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
6. Погулянка — Погуля́нка дільниця в південно-східній частині міста – кінець сучасної вулиці К. Левицького: Продовженням вулиці Кохановського є Погулянка. Колись була тут над потоком Полтви сільська оселя... Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. погулянка — ГУ́ЛЯ́НКА (проведення часу з розвагами, танцями), ЗАБА́ВА, ГУЛЯ́ННЯ, ГРИ́ЩЕ перев. у мн., ГУ́ЛЬБИЩЕ розм., ГУЛЬБА́ розм., ГУЛЬНЯ́ розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., І́ГРИЩЕ заст. Словник синонімів української мови
8. погулянка — Погулянка, -ки ж. 1) Гулянье. 2) Пребываніе въ гостяхъ. Петрусь за шапку да й гайда, на вечорниці на погулянки. Г. Барв. 506. Словник української мови Грінченка