погулянка

ГУ́ЛЯ́НКА (проведення часу з розвагами, танцями), ЗАБА́ВА, ГУЛЯ́ННЯ, ГРИ́ЩЕ перев. у мн., ГУ́ЛЬБИЩЕ розм., ГУЛЬБА́ розм., ГУЛЬНЯ́ розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., І́ГРИЩЕ заст.; МУЗИ́КИ (у супроводі музик); ВУ́ЛИЦЯ заст. (молодіжні розваги в селі). Грала музика, скликала молодь на гулянку (О. Копиленко); На луках зарані збиралася хіба ж така забава! Та коли ж і відпочити молоді, як не в святковий день? (С. Чорнобривець). — Матимеш час, то виходь до річки на гуляння (А. Шиян); Не ходила на грища, на вечорниці, як і побільшала, бо парубки сміялись з рябої Оксани (Л. Яновська); (Терень:) У чому річ? Що за гульбище? (Прядка:) Та от лекції немає, ну, народ.. розважається (І. Микитенко); Скоро лише гульба розпочалася, пересунувся він незамітно до Докії (О. Кобилянська); Дівчата й парубій повіялись десь на гульню (Грицько Григоренко); У неділю одпросилась якось у батька на погуляння (Марко Вовчок); Петрусь за шапку да і гайда на вечорниці, на погулянки (Ганна Барвінок); Вербівська молодь у літні святкові дні навіть під час жнив збиралась на гулі коло ставу (А. Іщук); Коби борше до неділі, підемо на гульки (коломийка); За мною Хлопці на ігрищах ходять юрбою (Я. Щоголів); Якби мені Черевики, То пішла б я на музики (Т. Шевченко); Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями (І. Нечуй-Левицький). — Пор. вечорни́ці.

ПРОГУ́ЛЯНКА (ходіння або катання для відпочинку, розваги), ГУЛЯ́ННЯ, ПРОГУЛЯ́ННЯ розм., ГУ́ЛЯНКА розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПРОХІ́ДКА (ПРОХО́ДКА) розм., ПРОГУ́ЛЬКА заст., ПРОМА́ШКА заст., жарт., ПРОМЕНА́Д заст., жарт., ПРОХІ́Д діал., СПАЦІР (СПАЦЕ́РА) діал.; ПРОЇ́ЗДКА заст. (звичайно на конях); ПІКНІ́К, ВИ́ЛАЗКА розм. (розважальна прогулянка компанією на лоні природи, звичайно із закускою); МОЦІО́Н (на повітрі для відпочинку, лікування). У неділю було призначено прогулянку на лижах (О. Донченко); — Поведемо їх гуляти над море. Посадимо вкупці в човен та повеземо на море на прогуляння (І. Нечуй-Левицький); Петрусь за шапку да й гайда на вечорниці, на погулянки (Ганна Барвінок); У неділю одпросилась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу; співаємо собі, пустуємо (Марко Вовчок); Добра частина людей з міста зіходилася вечорами на прохідку в той садок (Б. Грінченко); Одпочивши по обіді, монопольщик узяв палицю й пішов на проходку (С. Васильченко); Ніколи не виходила вона з дому так часто й не барилась так довго по прогульках (О. Кобилянська); — Але оце ми зробили добру промашку по Києві! Я виголодавсь, не знаю й як! (І. Нечуй-Левицький); Почали з'являтись дозвільні люди на променаді (Олена Пчілка); Надворі йде дощ, в інтервалах межи дощем ми ходимо на прохід (Леся Українка); — Приходить неділя.., всі (вояки) йдуть на спацір (Лесь Мартович); Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить (пісня); Комітет, зложений з кращих членів нашого товариства, уряджує прощальну проїздку саньми в честь Дори (О. Кобилянська); Наукова станція була влаштувала на острові свій пікнік на День Перемоги (О. Гончар); Ходіть цілий день по чистому повітрю, майте моціон (А. Кримський).