погуляння

ГУ́ЛЯ́НКА (проведення часу з розвагами, танцями), ЗАБА́ВА, ГУЛЯ́ННЯ, ГРИ́ЩЕ перев. у мн., ГУ́ЛЬБИЩЕ розм., ГУЛЬБА́ розм., ГУЛЬНЯ́ розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., І́ГРИЩЕ заст.; МУЗИ́КИ (у супроводі музик); ВУ́ЛИЦЯ заст. (молодіжні розваги в селі). Грала музика, скликала молодь на гулянку (О. Копиленко); На луках зарані збиралася хіба ж така забава! Та коли ж і відпочити молоді, як не в святковий день? (С. Чорнобривець). — Матимеш час, то виходь до річки на гуляння (А. Шиян); Не ходила на грища, на вечорниці, як і побільшала, бо парубки сміялись з рябої Оксани (Л. Яновська); (Терень:) У чому річ? Що за гульбище? (Прядка:) Та от лекції немає, ну, народ.. розважається (І. Микитенко); Скоро лише гульба розпочалася, пересунувся він незамітно до Докії (О. Кобилянська); Дівчата й парубій повіялись десь на гульню (Грицько Григоренко); У неділю одпросилась якось у батька на погуляння (Марко Вовчок); Петрусь за шапку да і гайда на вечорниці, на погулянки (Ганна Барвінок); Вербівська молодь у літні святкові дні навіть під час жнив збиралась на гулі коло ставу (А. Іщук); Коби борше до неділі, підемо на гульки (коломийка); За мною Хлопці на ігрищах ходять юрбою (Я. Щоголів); Якби мені Черевики, То пішла б я на музики (Т. Шевченко); Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями (І. Нечуй-Левицький). — Пор. вечорни́ці.

ГУ́ЛЯ́НКА розм. (частування запрошених гостей, перев. з розвагами), ГОСТИ́НА розм., ГУ́ЛЬБИЩЕ підсил. розм., ГУЛЬБА́ підсил. розм., ГУЛЬНЯ́ підсил. розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., БЕ́СІДА заст.; ВЕ́ЧІР, ВЕЧІ́РКА (увечері); ВИ́ПИВКА розм., ВИПИВА́ЧКА фам. (з алкогольними напоями); ПИЯ́ТИКА розм., П'Я́НКА розм. (з надмірним уживанням міцних напоїв). Скромна вечеря перетворювалася в добрячу гулянку (Григорій Тютюнник); Жовніри.. справляли гулянки та випивачки (І. Нечуй-Левицький); Тепер гостина кінчилася, і пані виділа, що її гості зовсім вдоволені (І. Франко); В хаті цієї ночі ішло гульбище — офіцери обмивали чин, щойно одержаний одним із їхньої компанії (О. Гончар); Гостей-гостей наїхало!.. Гульба точилась до самого світу (Марко Вовчок); У Параски щодня гульня, щодня бенкет (Панас Мирний); Нещасливий, Хто скупиться І боїться погуляння! (А. Кримський); Гулі оберталися на пир під час чуми (П. Панч); Їм стало якось моторошно, коли почули в однім слові, яка сума пішла на їх тринедільні гульки (І. Франко); На бесіді стрілися мої старі з Тетяниними, та й пішло у них чаркування (М. Стельмах); Вечір закінчився танцями (Панас Мирний); Щотижня Олеся справляла вечірки для гусарів, танцювала до світа (І. Нечуй-Левицький); До ранку тривала пиятика й танці (З. Тулуб); — Ми будемо суворо боротися проти всякого хуліганства, картярства, п'янок (І. Микитенко). — Пор. бенке́т.

ПРОГУ́ЛЯНКА (ходіння або катання для відпочинку, розваги), ГУЛЯ́ННЯ, ПРОГУЛЯ́ННЯ розм., ГУ́ЛЯНКА розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПРОХІ́ДКА (ПРОХО́ДКА) розм., ПРОГУ́ЛЬКА заст., ПРОМА́ШКА заст., жарт., ПРОМЕНА́Д заст., жарт., ПРОХІ́Д діал., СПАЦІР (СПАЦЕ́РА) діал.; ПРОЇ́ЗДКА заст. (звичайно на конях); ПІКНІ́К, ВИ́ЛАЗКА розм. (розважальна прогулянка компанією на лоні природи, звичайно із закускою); МОЦІО́Н (на повітрі для відпочинку, лікування). У неділю було призначено прогулянку на лижах (О. Донченко); — Поведемо їх гуляти над море. Посадимо вкупці в човен та повеземо на море на прогуляння (І. Нечуй-Левицький); Петрусь за шапку да й гайда на вечорниці, на погулянки (Ганна Барвінок); У неділю одпросилась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу; співаємо собі, пустуємо (Марко Вовчок); Добра частина людей з міста зіходилася вечорами на прохідку в той садок (Б. Грінченко); Одпочивши по обіді, монопольщик узяв палицю й пішов на проходку (С. Васильченко); Ніколи не виходила вона з дому так часто й не барилась так довго по прогульках (О. Кобилянська); — Але оце ми зробили добру промашку по Києві! Я виголодавсь, не знаю й як! (І. Нечуй-Левицький); Почали з'являтись дозвільні люди на променаді (Олена Пчілка); Надворі йде дощ, в інтервалах межи дощем ми ходимо на прохід (Леся Українка); — Приходить неділя.., всі (вояки) йдуть на спацір (Лесь Мартович); Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить (пісня); Комітет, зложений з кращих членів нашого товариства, уряджує прощальну проїздку саньми в честь Дори (О. Кобилянська); Наукова станція була влаштувала на острові свій пікнік на День Перемоги (О. Гончар); Ходіть цілий день по чистому повітрю, майте моціон (А. Кримський).