подвійний
ПОДВІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Який складається з двох однорідних або подібних частин, предметів.
Недалеко від храму між двома кипарисами статуя Артеміди на високому подвійному п'єдесталі (Леся Українка);
Чуйне вухо однаково могло розібрати навіть крізь подвійні рами та товсті мури – негучний, але дружний спів (Ю. Смолич).
2. Який проявляється у двох видах.
Ми бачимо .. незчисленні приклади колективної творчості. Умовимося: вислів колективна творчість має подвійне значення (М. Рильський);
Хитрий чумак вів подвійну торгівлю: і рибою, і грішми, граючи на різниці внутрішніх цін між золотом і паперовими знаками (М. Стельмах).
3. перен. Який має в собі різні, часто суперечливі якості; позбавлений єдності.
Автор .. наділя її [Саню] дуже складним і подвійним почуванням (Панас Мирний).
4. Збільшений удвічі; подвоєний.
В труді – подвійні в тебе [молоді] норми (П. Тичина);
Час, всупереч фізичному правилу, яке наказувало йому бути рівномірним, гнав тепер з подвійною, потрійною швидкістю (Ірина Вільде);
// Розрахований на двох; признач. для двох.
Посеред хати, на великому подвійному ліжку, на білих ряднах лежить моє кришенятко (М. Коцюбинський);
// Значно більший проти звичайного; посилений.
Дзвінок забрязкав ще раз, з подвійною силою (І. Франко);
Барах перезирнувся з дружиною і з подвійною люб'язністю подав йому на тарілці шинку (П. Панч).
Значення в інших словниках
- подвійний — подві́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- подвійний — (гонорар) подвоєний; (- ліжко) на двох; (зміст) двоїстий, двозначний; (- люб'язність) надмірний, підкреслений. Словник синонімів Караванського
- подвійний — [поудв’ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- подвійний — -а, -е. 1》 Який складається з двох однорідних або подібних частин, предметів. Подвійне підборіддя. Подвійне запліднення — статевий процес у покритонасінних рослин. Подвійні зорі — пари зірок, що обертаються навколо спільного центру мас. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подвійний — Подві́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- подвійний — подві́йне дно у кого. Хто-небудь приховує справжні думки, почуття, наміри і т. ін.; нещирий, лицемірний. Хитрий чумак, мастак на всякі вчинки, життя його — подвійне дно (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
- подвійний — ДВОЯ́КИЙ (який проявляється у двох видах, містить у собі дві сторони, часто суперечливі), ПОДВІ́ЙНИЙ. — Се дві річі зовсім відмінні: краса жіноча і краса природи. Кожда в своїм роді манить і знаджує чоловіка. Словник синонімів української мови
- подвійний — ПОДВІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який складається з двох однорідних або подібних частин, предметів. Недалеко від храму між двома кипарисами статуя Артеміди на високому подвійному п’єдесталі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- подвійний — Подвійний, -а, -е Двойной. Подвійне скло. МВ. (О. 1862. III. 56). Подвійні вікна. Словник української мови Грінченка