1. Словник української мови у 20 томах

подружній

ПОДРУ́ЖНІЙ, я, є.

Прикм. до подру́жжя.

[Д. Жуан:] А для чого ви на те стрівання йшли? Чи ви хотіли підсолодити трохи гірку страву подружніх обов'язків? (Леся Українка);

Перші тижні подружнього життя Ольги потонули в господарських турботах (Я. Галан);

В багатьох піснях фігурують ліричні образи закоханих хлопця й дівчини з їхніми чистими, щирими почуттями, з їхніми мріями про подружнє щастя (з наук. літ.);

Сльозами, щирим признанням, клятвою подружньої вірності розчулила вона Прохорове серце, повернула його до сім'ї (А. Шиян);

// Належний подружжю (у 1 знач.).

Екбаль-ганем лежить на ліжку в подружній кімнаті (Леся Українка);

Всю середину кімнати займає подружнє ліжко (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подружній — подру́жній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. подружній — Шлюбний, матримоніяльний. Словник синонімів Караванського
  3. подружній — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  4. подружній — [поудружн'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. подружній — -я, -є. Прикм. до подружжя. || Належний подружжю (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. подружній — ШЛЮ́БНИЙ, ПОДРУ́ЖНІЙ, МАТРИМОНІА́ЛЬНИЙ книжн. Шлюбне право; — Ніколи не думав, що опинюсь в такій ролі... — Яка ж роль? Що проводжаєте шлюбну жінку? (О. Словник синонімів української мови
  7. подружній — Подру́жній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. подружній — ПОДРУ́ЖНІЙ, я, є. Прикм. до подру́жжя. [Д. Жуан:] А для чого ви на те стрівання йшли? Чи ви хотіли підсолодити трохи гірку страву подружніх обов’язків? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах