подружній

ШЛЮ́БНИЙ, ПОДРУ́ЖНІЙ, МАТРИМОНІА́ЛЬНИЙ книжн. Шлюбне право; — Ніколи не думав, що опинюсь в такій ролі... — Яка ж роль? Що проводжаєте шлюбну жінку? (О. Гончар); З початку подружнього життя з Гордієм вона могла б сказати йому все про Демида, але не сказала (Б. Грінченко); Дід перший почав замислюватись про Воличчину матримоніальну долю (Ю. Яновський). — Пор. 1. шлюб.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подружній — подру́жній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. подружній — Шлюбний, матримоніяльний. Словник синонімів Караванського
  3. подружній — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  4. подружній — [поудружн'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. подружній — -я, -є. Прикм. до подружжя. || Належний подружжю (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. подружній — ПОДРУ́ЖНІЙ, я, є. Прикм. до подру́жжя. [Д. Жуан:] А для чого ви на те стрівання йшли? Чи ви хотіли підсолодити трохи гірку страву подружніх обов'язків? (Леся Українка); Перші тижні подружнього життя Ольги потонули в господарських турботах (Я. Словник української мови у 20 томах
  7. подружній — Подру́жній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. подружній — ПОДРУ́ЖНІЙ, я, є. Прикм. до подру́жжя. [Д. Жуан:] А для чого ви на те стрівання йшли? Чи ви хотіли підсолодити трохи гірку страву подружніх обов’язків? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах