подружній
подру́жній
[поудружн'ій]
м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подружній — подру́жній прикметник Орфографічний словник української мови
- подружній — Шлюбний, матримоніяльний. Словник синонімів Караванського
- подружній — див. Добрий Словник синонімів Вусика
- подружній — -я, -є. Прикм. до подружжя. || Належний подружжю (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- подружній — ПОДРУ́ЖНІЙ, я, є. Прикм. до подру́жжя. [Д. Жуан:] А для чого ви на те стрівання йшли? Чи ви хотіли підсолодити трохи гірку страву подружніх обов'язків? (Леся Українка); Перші тижні подружнього життя Ольги потонули в господарських турботах (Я. Словник української мови у 20 томах
- подружній — ШЛЮ́БНИЙ, ПОДРУ́ЖНІЙ, МАТРИМОНІА́ЛЬНИЙ книжн. Шлюбне право; — Ніколи не думав, що опинюсь в такій ролі... — Яка ж роль? Що проводжаєте шлюбну жінку? (О. Словник синонімів української мови
- подружній — Подру́жній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- подружній — ПОДРУ́ЖНІЙ, я, є. Прикм. до подру́жжя. [Д. Жуан:] А для чого ви на те стрівання йшли? Чи ви хотіли підсолодити трохи гірку страву подружніх обов’язків? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах