поділятися

ПОДІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОДІЛИ́ТИСЯ, ділю́ся, ді́лишся, док.

1. Розпадатися, роз'єднуватися на частини.

Та горенько – нужда: іноді приходиться одно носити, поки воно на ній і поділиться, обпаде, – а перемінити нічим (Панас Мирний);

// Втрачати цілість унаслідок розподілу.

Чи може так бути, як йому уявилося? Що земля поділяється на шматочки, що людей усе більшає, а землі не прибуває (М. Коцюбинський);

// Давати відгалуження; розгалужуватися.

Через напівпустиню, поділяючись на кілька рукавів, несе свої води у Каспійське море Волга (з навч. літ.);

// Розпадатися на групи, угруповання і т. ін.

Товариство поділилось на групи, зайняті живою розмовою (І. Франко);

Село різко поділилося на два табори: одні – за революцію.., другі не хотіли революції (Ірина Вільде);

// Не збігатися, виявляти різницю, розходитися в чому-небудь.

Голоси поділилися. Старша генерація опришків перейшла на сторону Юрчика рішуче й твердо; молодша ніби трималася Марусяка (Г. Хоткевич);

Голоси поділилися майже нарівно: на сім голосів тільки й переважили ті, що були “за” (А. Головко);

// Виділятися в певні категорії, розряди на підставі якихось ознак.

Залежно від часу достигання сорти груш поділяються на літні, осінні й зимові (з наук. літ.);

Усі речовини в природі поділяються на неорганічні і органічні (з наук.-попул. літ.);

// тільки недок. Бути розділеним на частини.

Для приймання виборчих бюлетенів і підрахунку голосів територія міст і районів, що входять до виборчих округ.., поділяється на виборчі дільниці (з мови документів).

2. тільки док., чим і без дод. Поділити що-небудь між собою (між присутніми).

Всі троє примостились десь під парканом і поділились ласощами (М. Коцюбинський);

// Здійснити поділ майна.

От раз дурень і пита своїх братів: – А що, братики, чи будемо ми коли ділитись, чи ні? – Чом не поділитись! – одказують розумні брати (О. Стороженко).

3. чим, з ким і без дод. Віддавати кому-небудь частину чогось свого; спільно користуватися чим-небудь.

Векла з дочкою не мали ні у чім нужди: Петро їм помагав і усім поділявся (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Галя:] І книжками поділяємося. Треба кому, а мені не треба – чому ж не дати? (Панас Мирний);

– Я бачу, ви все ще той сам Нестор з гір, що був і дитиною, любив самоту й не любив поділятися (О. Кобилянська);

Лучче з добрим найти, як з кепським поділитися (Номис);

Розщедривсь [Еней].., Хотів посліднім поділитись (І. Котляревський);

– А от коли маєш щось перекусити та поділишся зі мною, не відмовлюся і буду дуже вдячний (Григорій Тютюнник).

4. перен. Розповідати що-небудь, повідомляти про щось, обмінюватися думками, враженнями, переживаннями і т. ін.

Спогадами своїми Микита не любив поділятись ні з ким (Л. Яновська);

Вони обмірковували свої справи; поділялися думками, хто куди думає поїхати по школі (С. Васильченко);

Коли привозили пошту, а о. Василя не було вдома, Раїса перша перечитувала новинки й нетерпляче чекала о. Василя, щоб поділитись з ним тими новинками (М. Коцюбинський);

Вагон уже знову, як вулик, загув, загомонів, всюди точились розмови, кожному хотілося поділитися щойно пережитими враженнями (О. Гончар);

// Звірятися кому-небудь.

Самотою ходжу я.., З горем в серці, нестерпно важким... Всі знайомі минають, ідуть – Поділитися горем ні з ким (І. Франко);

Він глянув винуватими очима на матір, але вона не помітила ні погляду його, ні бажання поділитись найінтимнішим, що було в нього на душі (А. Шиян).