поділяти

ПОДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОДІЛИ́ТИ, ділю́, ді́лиш, док., кого, що.

1. Ділити що-небудь на частини.

Поділив він дерево .. на шість шматків (Я. Щоголів);

Черв'як [прізвисько] дістав із кишені шматок зім'ятого дроту й поділив його на три рівні шматки (І. Микитенко);

Загін поділили на кілька частин (О. Гончар);

// Відмежовувати, роз'єднувати собою що-небудь.

Вулиця Круля Яна перетинає все Наше [назва міста] навпіл, поділяючи його на “старе” і “нове” місто (Ірина Вільде);

// Бути межею між частинами чого-небудь.

Різка зморшка на переніссі поділила високий лоб навпіл (С. Журахович);

// Розподіляти що-небудь між кимсь.

– Який він брат мені?! Захопив у свої лабети все добро та й брат!.. Чому ж він не поділяє добра?.. (Панас Мирний);

– Бранок багато і скарбів у місті отім захопивши, Нарівно ми поділили, – без пайки ніхто не лишився (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

От, скажімо: хліба стільки-то мільйонів зібрали, це он скільки вагонів повнісіньких, це, як на душу поділити, он по скільки впаде... (А. Головко);

// тільки док., кого, розм. Дати кожному його частку рухомого і нерухомого майна для створення власного самостійного господарства.

Мотря переставилась... Іван, побачивши, що й йому, мабуть, незабаром за Мотрею, одружив Ониська; поділив синів (Панас Мирний);

// Розділяти, розбивати на групи, категорії; класифікувати.

[Василь:] Скасуйте їх, скасуйте ті установи, що поділили людей на багатих та бідних (Панас Мирний);

Мартинюк поділив, чи вірніше розсортував, покатованих залежно від стану ран і розповів присутнім, як треба за ними доглядати (Л. Дмитерко);

Усі затрати, пов'язані з виробництвом продукції в господарствах,необхідно поділяти на прямі і непрямі (з наук. літ.).

2. з ким. Віддавати кому-небудь частину чогось свого; спільно користуватися чим-небудь.

Отак тепер і з сотником З дурним моїм сталось: Розігнав дітей по світу, А добро осталось, Немає з ким поділити (Т. Шевченко);

// У змаганні – завойовувати певне місце разом з ким-небудь; одержувати разом з ким-небудь приз, нагороду і т. ін.

Вчився [Павлуша] добре .. Але в другому класі вже мусив і натужитись, а все ж довелось поділити першість із своїм однолітком Гришком Саранчуком (А. Головко);

Великий приз IV Московського міжнародного кінофестивалю поділили широкоформатний фільм “Війна і мир”.. і “Двадцять годин” (з наук. літ.);

// Приєднуватися до кого-небудь у якійсь дії.

– Це диво! Вже кілька разів хтось поділяє з нами і снідання, і обід, і вечерю. Тут щось таке та є! (з казки);

// Зазнавати чого-небудь, переживати, відчувати що-небудь разом із кимсь.

Йому хотілося в війні зразу ж поділяти з союзниками все нарівні – і кров, і піт, і злигодні (О. Довженко);

Спасибі, Яську мій, що поділяв зі мною Ти перші радощі на життьовій весні! (М. Рильський);

І золото, і слава є, Та нема Оксани; Ні з ким долю поділити, Ні з ким заспівати (Т. Шевченко);

Горе спільне Поділив художник з нами (О. Ющенко).

3. тільки док., мат. Виконати дію ділення.

Щоб поділити суму на будь-яке число, можна поділити на це число кожний доданок окремо й одержані результати додати (з навч. літ.).

4. Приєднуватися до чиїх-небудь поглядів, думок, намірів і т. ін.; виявляти солідарність, згоду з ким-небудь у чомусь.

Жінка не поділяла чоловікових поглядів і нарікала, сварилась (М. Коцюбинський);

Шевченко ніколи не поділяв ліберальних ілюзій щодо реформи, щодо волі кріпакам з царської ласки (з наук. літ.);

Він звірив свої наміри Домасі, але вона не поділяла їх (Н. Рибак).

◇ (1) Не поділи́ли чого – не дійшли згоди; посварилися.

Дві молодички гарненько цокотять, а тут дітвора змагається – чогось не поділили (Марко Вовчок);

– Чого ви такий злий на всіх, Мино Омельковичу? – раптом звертається вона [Надька] до нього. – Разом з нашим татом колись по заробітках ходили, а тепер... Ну що ви з ним не поділили? (Марко Вовчок).