1. Словник української мови у 20 томах

поет

ПОЕ́Т, а, ч.

1. Автор літературних віршованих, прозових і драматичних поетичних творів.

Шевченко був поетом-борцем, найкращим діячем громадським (П. Грабовський);

Не жрець, не вождь, а робітник – Поета справжнього імення... (М. Рильський);

// Автор віршованих поетичних творів.

Окремі вірші відомих українських поетів – П. Тичини, М. Рильського, М. Бажана були вміщені під час декади української культури на сторінках польських газет і журналів (з наук. літ.);

// Художник будь-якого виду мистецтва, твори якого відзначаються поетичністю.

Одного щастя бажаю я: забути, забуть все на світі, забуть гидкий час, нікчемних людей! – ніби говорять мелодії поета-композитора (І. Нечуй-Левицький);

// Той, хто оспівує, прославляє що-небудь; співець.

Читаючи їх [вірші], не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв (М. Коцюбинський);

Андрій Головко – поет села. І справа не лише в самому задумі чи у виборі героїв .. Справа .. в усьому духові прози Головка (з наук. літ.).

2. Той, хто поетично сприймає дійсність, поетично ставиться до навколишнього світу.

– Пане доктор! – строго перебила його Целя. – Не вдавайте з себе поета! Се вам дуже не до лиця. Кілько разів ви говорили про себе, що ви чоловік практичний. То говоріть же по-свойому [по-своєму], практично (І. Франко);

* У порівн. – Горленко препарує вірші, як хірург, а операції робить, як поет (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поет — пое́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. поет — п. співець, пісняр, ур. піїт, БАРД, а. скальд, зн. віршомаз, піїта. Словник синонімів Караванського
  3. поет — див. письменник Словник синонімів Вусика
  4. поет — -а, ч. 1》 Автор літературних віршованих, прозових і драматичних поетичних творів. || Автор віршованих поетичних творів. || Художник будь-якого виду мистецтва, твори якого відзначаються поетичністю. || Той, хто оспівує, прославляє що-небудь; співець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поет — пое́т (від грец. ποιητής – творець, автор) письменник, що працює в жанрі поезії, автор віршованих творів. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. поет — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  7. поет — Пое́т, -та; пое́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. поет — ПОЕ́Т, а, ч. 1. Автор літературних віршованих, прозових і драматичних поетичних творів. Шевченко був поетом-борцем, найкращим діячем громадським (Граб. Словник української мови в 11 томах
  9. поет — Поет, -та м. Поэтъ. Чого стоїть Шевченко яко поет народиш. К. Оп. 115. Словник української мови Грінченка