позволитися
ПОЗВО́ЛИТИСЯ, док., розм., заст.
Спитавши, дістати дозвіл на що-небудь.
Хлопці молодії, може погуляти которому хочеться, до дівчат кортить, – нехай же піде котрий без відома, що не позволиться у Палія, то вже й не вернеться (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позволитися — Позво́литися, -люся, -лишся гл. Испросить, получить позволеніе. Хлопці молодії, може погуляти которому хочеться, до дівчат кортить, — нехай же піде котрий без відома, що не позволиться у Палія, то вже й не вернеться. Драг. 201. Словник української мови Грінченка