1. Словник української мови у 20 томах

позиватися

ПОЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

Звертатися з позовом на кого-небудь до суду.

Старий звернувсь до Йона: – Поженеш коні на пашу, бо завтра вдосвіта поїду в волость позиватись (М. Коцюбинський);

Жили [хуторяни] в лугах та ярах віками. Кого не візьми – рідня .. Були в них свої, ніким не писані, дикі закони: вкрав – не позивайся, сам украдь (Григорій Тютюнник);

// з ким. Мати з ким-небудь судову справу.

Цур йому з дужим бороться, а з багатим позиваться! (Номис);

– Пан Стадницький знову позивається з лісовиками. Ще мало йому землі. У рік волі заховав од нас його батько золоту грамоту, а син хоче зовсім старцями поробити людей (М. Стельмах);

// зневажл. Постійно судитися, займатися позовами.

[Петро:] Я не той, батьку, щоб позвами пробавлятися .. Краще б було, коли б і ті, що позиваються, кинули свої позви та, як брати, помирилися самі між собою (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позиватися — позива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позиватися — Судитися, тягатися по судах. Словник синонімів Караванського
  3. позиватися — -аюся, -аєшся, недок. Звертатися з позовом на кого-небудь до суду. || з ким. Мати з ким-небудь судову справу. || зневажл. Постійно судитися, займатися позовами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. позиватися — Трудно позиватись латаній свитині з добрим кожухом. Важко судитися бідному з багатим. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. позиватися — СУДИ́ТИСЯ (вести судову справу з кимсь), ТЯГА́ТИСЯ розм., ПОЗИВА́ТИ, ПОЗИВА́ТИСЯ заст., ПРОЦЕСУВА́ТИСЯ діал., ПРАВУВА́ТИСЯ діал. Давай (Онисько і Василь) судитися. Словник синонімів української мови
  6. позиватися — ПОЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. Звертатися з позовом на кого-небудь до суду. Старий звернувсь до Йона: — Поженеш коні на пашу, бо завтра вдосвіта поїду в волость позиватись (Коцюб., І, 1955, 238); Жили [хуторяни] в лугах та ярах віками. Словник української мови в 11 томах
  7. позиватися — Позива́тися, -ва́юся, -єшся гл. Судиться, предъявлять искъ къ кому. Прилуц. у. Словник української мови Грінченка