позивний
ПОЗИВНИ́Й, а́, е́.
Який служить для того, щоб привернути увагу до чого-небудь.
Де ж побуває на ньому [судні] Віталій?.. Та знає: хоч де буде він, хоч під якими сузір'ями, всюди йому, як позивна мелодія степового рідного краю, ніжно й сумовито дзеленчатиме тронка (О. Гончар);
// у знач. ім. позивні́, ни́х, мн. (одн. позивни́й, но́го, ч.). Умовні сигнали для розпізнання радіостанції, судна, військової частини і т. ін.
З гучномовців линуть знайомі і рідні звуки позивних “Реве та стогне Дніпр широкий” (з наук. літ.);
Позивний космічного корабля “Восход” – “Рубін” (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позивний — позивни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- позивний — -а, -е. Який служить для того, щоб привернути увагу до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позивний — СИГНА́Л (умовне попередження, умовна вказівка), ЗНАК, ПОЗИВНІ́, ГА́СЛО, ПОВІ́СТКА, ОПОВІ́СТКА рідше, ПОКА́ЖЧИК, ПОКАЗНИ́К, ПО́КЛИК. Словник синонімів української мови
- позивний — ПОЗИВНИ́Й, а́, е́. Який служить для того, щоб привернути увагу до чого-небудь. Де ж побуває на ньому [судні] Віталій?.. Та знає: хоч де буде він, хоч під якими сузір’ями, всюди йому, як позивна мелодія степового рідного краю... Словник української мови в 11 томах