позначка
ПО́ЗНАЧКА, и, ж.
1. Мітка, знак і т. ін., зроблені для відрізнення або позначення чого-небудь, указування на щось.
Робили [гуцули] позначки своїм вівцям, щоб їх восени можна було розрізнити серед інших .. на полонинах (В. Гжицький);
Продавщиця доточила пива до позначки (Ю. Смолич);
Старанно виводив [Чистогоров] на .. карті чорні й червоні стрілчаті позначки лінії фронту (Яків Баш);
// Вишиті чи нашиті спеціальні знаки на одязі, білизні і т. ін.
Як загіпнотизована, взяла блискучу голку Тамара і зняла плаття: позначку-вінкель [кут] треба було пришити спереду (А. Хижняк);
// У документі – запис, штамп і т. ін., які засвідчують, встановлюють що-небудь.
Яка ціна за день, по-пустому прожитий? Ці ось ішачили день, та знали для чого, а я? Поверніть мені цей холостий день! Натурою поверніть! Не позначкою в наряді..! (О. Гончар);
// Подряпина, рубець, рисочка, пляма і т. ін., залишені чим-небудь, зроблені кимсь; слід, відбиток чогось.
Кожна така баталія залишала на тілі козака яку-небудь позначку (П. Панч);
* Образно. Вони завжди, зустрічаючись, спостерігали зміни один в одному, точно відзначаючи ледве помітні позначки часу (В. Собко).
2. спец. Цифрове позначення висоти місцевості над рівнем моря або якої-небудь споруди над умовним рівнем.
Азовчани підняли [зруйновану] піч [заводу]. Потужними гідравлічними домкратами і домкратними батареями підважили. Вирівняли і знову поставили вище проектної позначки (М. Рудь).
Значення в інших словниках
- позначка — по́значка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- позначка — Вимітка, зазначка, позначення, (у тексті) ремарка. Словник синонімів Караванського
- позначка — див. ярлик Словник синонімів Вусика
- позначка — [позначка] -чкие, д. і м. -ац':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
- позначка — -и, ж. 1》 Мітка, знак і т. ін., зроблені для відрізнення або позначення чого-небудь, указування на щось. || Ідентифікатор, що становить частину сукупності елементів даних або поєднаний з такою сукупністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позначка — ПО́ЗНАЧКА (спеціальний знак, зроблений для відрізнення чогось, вказівки на щось), ПОЗНА́ЧЕННЯ, ВІДМІ́ТКА, МІ́ТКА, МІТА, ВІДЗНА́ЧКА розм., ЛИ́ТА заст.; КАРБ, НАРУ́БКА (такий знак, зроблений чимсь гострим); ПОМІ́ТКА (перев. письмова); РЕМА́РКА спец. Словник синонімів української мови
- позначка — По́значка, -чки, -чці; -начки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- позначка — ПО́ЗНАЧКА, и, ж. 1. Мітка, знак і т. ін., зроблені для відрізнення або позначення чого-небудь, указування на щось. Робили [гуцули] позначки своїм вівцям, щоб їх восени можна було розрізнити серед інших.. Словник української мови в 11 томах