1. Великий тлумачний словник сучасної мови

позначка

по́значка

-и, ж.

1》 Мітка, знак і т. ін., зроблені для відрізнення або позначення чого-небудь, указування на щось.

|| Ідентифікатор, що становить частину сукупності елементів даних або поєднаний з такою сукупністю.

|| Вишиті чи нашиті спеціальні знаки на одязі, білизні і т. ін.

|| У документі – запис, штамп і т. ін., які засвідчують, встановлюють що-небудь.

|| Подряпина, рубець, рисочка, пляма і т. ін., залишені чим-небудь, зроблені кимсь; слід, відбиток чогось.

Вексельна позначка — один із реквізитів переказного векселя – включене до тексту найменування "вексель".

Граматична (стилістична) позначка — у словнику – спеціальна словесна вказівка, що містить граматичну або стилістичну характеристику певного слова.

2》 спец. Цифрове позначення висоти місцевості над рівнем моря або якої-небудь споруди над умовним рівнем.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позначка — по́значка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. позначка — Вимітка, зазначка, позначення, (у тексті) ремарка. Словник синонімів Караванського
  3. позначка — див. ярлик Словник синонімів Вусика
  4. позначка — [позначка] -чкие, д. і м. -ац':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
  5. позначка — ПО́ЗНАЧКА, и, ж. 1. Мітка, знак і т. ін., зроблені для відрізнення або позначення чого-небудь, указування на щось. Робили [гуцули] позначки своїм вівцям, щоб їх восени можна було розрізнити серед інших .. на полонинах (В. Словник української мови у 20 томах
  6. позначка — ПО́ЗНАЧКА (спеціальний знак, зроблений для відрізнення чогось, вказівки на щось), ПОЗНА́ЧЕННЯ, ВІДМІ́ТКА, МІ́ТКА, МІТА, ВІДЗНА́ЧКА розм., ЛИ́ТА заст.; КАРБ, НАРУ́БКА (такий знак, зроблений чимсь гострим); ПОМІ́ТКА (перев. письмова); РЕМА́РКА спец. Словник синонімів української мови
  7. позначка — По́значка, -чки, -чці; -начки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. позначка — ПО́ЗНАЧКА, и, ж. 1. Мітка, знак і т. ін., зроблені для відрізнення або позначення чого-небудь, указування на щось. Робили [гуцули] позначки своїм вівцям, щоб їх восени можна було розрізнити серед інших.. Словник української мови в 11 томах