позначка

Значення в інших словниках

1. позначка — по́значка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. позначка — Вимітка, зазначка, позначення, (у тексті) ремарка. Словник синонімів Караванського
3. позначка — [позначка] -чкие, д. і м. -ац':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
4. позначка — -и, ж. 1》 Мітка, знак і т. ін., зроблені для відрізнення або позначення чого-небудь, указування на щось. || Ідентифікатор, що становить частину сукупності елементів даних або поєднаний з такою сукупністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. позначка — ПО́ЗНАЧКА, и, ж. 1. Мітка, знак і т. ін., зроблені для відрізнення або позначення чого-небудь, указування на щось. Робили [гуцули] позначки своїм вівцям, щоб їх восени можна було розрізнити серед інших .. на полонинах (В. Словник української мови у 20 томах
6. позначка — ПО́ЗНАЧКА (спеціальний знак, зроблений для відрізнення чогось, вказівки на щось), ПОЗНА́ЧЕННЯ, ВІДМІ́ТКА, МІ́ТКА, МІТА, ВІДЗНА́ЧКА розм., ЛИ́ТА заст.; КАРБ, НАРУ́БКА (такий знак, зроблений чимсь гострим); ПОМІ́ТКА (перев. письмова); РЕМА́РКА спец. Словник синонімів української мови
7. позначка — По́значка, -чки, -чці; -начки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. позначка — ПО́ЗНАЧКА, и, ж. 1. Мітка, знак і т. ін., зроблені для відрізнення або позначення чого-небудь, указування на щось. Робили [гуцули] позначки своїм вівцям, щоб їх восени можна було розрізнити серед інших.. Словник української мови в 11 томах