поквитати
ПОКВИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, рідко.
1. Дати розписку про щось.
2. Повністю розрахуватися.
Тільки народ може поквитати наші борги. Йому й сплачуймо – він безсмертний! (Б. Антоненко-Давидович).
3. перен. Звести рахунки з ким-небудь; зробити щось у відповідь на чиїсь дії, вчинки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поквитати — поквита́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- поквитати — -аю, -аєш, док., перех., рідко. 1》 Дати розписку про щось. 2》 перен. Звести рахунки з ким-небудь; зробити щось у відповідь на чиїсь дії, вчинки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поквитати — ПОКВИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., рідко. 1. Дати розписку про щось. 2. перен. Звести рахунки з ким-небудь; зробити щось у відповідь на чиїсь дії, вчинки. Словник української мови в 11 томах