1. Словник української мови у 20 томах

покірність

ПОКІ́РНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. покі́рний.

– А за її добрість, за її смирноту, покірність треба їй такого мужика, щоб їй був як отець (Г. Квітка-Основ'яненко);

– За найбільше від'ємний бік нашого галицького життя ми уважаємо апатію до публічних справ .. і якусь фаталістичну покірність волі долі (І. Франко);

Міцно склеплені очі, зціплені губи не змінили звичайного виразу покірності в її обличчі (Л. Яновська);

Руські не тремтіли перед Батиєм, не виходили до воріт з поклонами покірності (А. Хижняк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покірність — [поук’ірн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  2. покірність — -ності, ж. Властивість за знач. покірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покірність — покі́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. покірність — ПОКО́РА (беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги і т. ін.), ПОКІ́РНІСТЬ, ПОКІ́РЛИВІСТЬ, ПОСТУ́ПЛИВІСТЬ, ПІДЛЕ́ГЛІСТЬ, СЛУХНЯ́НІСТЬ, ПОСЛУХ, ПОСЛУХА́ННЯ заст.; СМИРЕ́ННЯ, СМИРЕ́ННІСТЬ, РЕЗИҐНА́ЦІЯ книжн., СМИРЕ́НСТВО заст. Словник синонімів української мови
  5. покірність — Покі́рність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. покірність — ПОКІ́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. покі́рний. — А за її добрість, за її смирноту, покірність треба їй такого мужика, щоб їй був як отець (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  7. покірність — Покірність, -ности ж. Покорность; кротость. Покірность твоя жизні і здоров'я мені придасть. Котл. Н. П. 376. Словник української мови Грінченка