покірність
ПОКІ́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. покі́рний.
— А за її добрість, за її смирноту, покірність треба їй такого мужика, щоб їй був як отець (Кв.-Осн., II, 1956, 62);
— За найбільше від’ємний бік нашого галицького життя ми уважаємо апатію до публічних справ.. і якусь фаталістичну покірність волі долі (Фр., VI, 1951, 212);
Міцно склеплені очі, зціплені губи не змінили звичайного виразу покірності в її обличчі (Л. Янов., І, 1959, 69);
Руські не тремтіли перед Батиєм, не виходили до воріт з поклонами покірності (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 489).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покірність — [поук’ірн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- покірність — -ності, ж. Властивість за знач. покірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покірність — покі́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- покірність — ПОКІ́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. покі́рний. – А за її добрість, за її смирноту, покірність треба їй такого мужика, щоб їй був як отець (Г. Словник української мови у 20 томах
- покірність — ПОКО́РА (беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги і т. ін.), ПОКІ́РНІСТЬ, ПОКІ́РЛИВІСТЬ, ПОСТУ́ПЛИВІСТЬ, ПІДЛЕ́ГЛІСТЬ, СЛУХНЯ́НІСТЬ, ПОСЛУХ, ПОСЛУХА́ННЯ заст.; СМИРЕ́ННЯ, СМИРЕ́ННІСТЬ, РЕЗИҐНА́ЦІЯ книжн., СМИРЕ́НСТВО заст. Словник синонімів української мови
- покірність — Покі́рність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покірність — Покірність, -ности ж. Покорность; кротость. Покірность твоя жизні і здоров'я мені придасть. Котл. Н. П. 376. Словник української мови Грінченка