поласуватися
ПОЛА́СУВА́ТИСЯ, а́су́юся, а́су́єшся, док.
1. на кого – що. Те саме, що пола́ситися.
Поласується на баранця да й зловить його (П. Чубинський);
Постоялець чоловік слабий, миршавий, от і поласувався на розкохану та дорідну жінку (Григорій Тютюнник).
2. чим і без дод. Те саме, що пола́сува́ти.
Лише сніданок у нас був святковий – молочний гарбуз, яким ми поласувалися вперше за свою подорож (І. Волошин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поласуватися — -асуюся, -асуєшся, док. 1》 на кого – що. Те саме, що поласитися. 2》 чим і без додатка. Те саме, що поласувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поласуватися — пола́суватися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поласуватися — ПОЛА́СУВАТИ (поїсти чого-небудь смачного, солодкого), ПОЛАСУВАТИСЯ рідше, ПОЛА́КОМИТИСЯ розм., ПОСМАКУВА́ТИ розм., ПОСОЛОДЦЮВА́ТИ діал. — Недок.: ла́сува́ти, ла́сува́тися, ла́комитися, смакува́ти. Словник синонімів української мови
- поласуватися — ПОЛА́СУВА́ТИСЯ, а́су́юся, а́су́єшся, док. 1. на кого — що. Те саме, що пола́ситися. Поласується на баранця да й зловить його (Чуб., II, 1878, 603); Постоялець чоловік слабий, миршавий, от і поласувався на розкохану та дорідну жінку (Тют., Вир, 1964, 157). Словник української мови в 11 томах
- поласуватися — Поласуватися, -суюся, -єшся гл. Польститься. Поласується на баранця да й зловить його. Чуб. II. 603. Словник української мови Грінченка