1. Словник української мови у 20 томах

полуничний

ПОЛУНИ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до полуни́ця.

Полунична плантація;

// Пригот. з полуниць.

Полуничне варення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полуничний — -а, -е. Прикм. до полуниця. || Пригот. з полуниць. Полуничне варення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полуничний — полуни́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. полуничний — Полуни́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. полуничний — ПОЛУНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до полуни́ця; // Пригот. з полуниць. Полуничне варення. ∆ Полуни́чне ми́ло — сорт туалетного мила, запах якого схожий на запах полуниць. Материна рука пахла її улюбленим полуничним милом (Донч., Ю. Васюта, 1950, 98). Словник української мови в 11 томах
  5. полуничний — Полуничний, полунишний, -а, -е Клубничный. Словник української мови Грінченка