полущений
ПОЛУ́ЩЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до полу́щити.
Полущене насіння.
2. у знач. прикм. Який полущився.
– Рукава закочені, обличчя полущене від сонця... (О. Кундзич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полущений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до полущити. 2》 у знач. прикм. Який полущився. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полущений — полу́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- полущений — ПОЛУ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до полу́щити. 2. у знач. прикм. Який полущився. — Рукава закочені, обличчя полущене від сонця… (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 180). Словник української мови в 11 томах