полущений

полу́щений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до полущити.

2》 у знач. прикм. Який полущився.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полущений — полу́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. полущений — ПОЛУ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до полу́щити. Полущене насіння. 2. у знач. прикм. Який полущився. – Рукава закочені, обличчя полущене від сонця... (О. Кундзич). Словник української мови у 20 томах
  3. полущений — ПОЛУ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до полу́щити. 2. у знач. прикм. Який полущився. — Рукава закочені, обличчя полущене від сонця… (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 180). Словник української мови в 11 томах