полущений
полу́щений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до полущити.
2》 у знач. прикм. Який полущився.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полущений — полу́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- полущений — ПОЛУ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до полу́щити. Полущене насіння. 2. у знач. прикм. Який полущився. – Рукава закочені, обличчя полущене від сонця... (О. Кундзич). Словник української мови у 20 томах
- полущений — ПОЛУ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до полу́щити. 2. у знач. прикм. Який полущився. — Рукава закочені, обличчя полущене від сонця… (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 180). Словник української мови в 11 томах