полчище
ПО́ЛЧИЩЕ, а, с., зневажл.
1. Велике військо (звичайно вороже).
Російське військо, в лавах якого було багато і синів України, розбило Наполеонові полчища (М. Бажан);
Розгромлені в запеклих боях, котились за Дніпро величезні гітлерівські полчища (О. Довженко).
2. перен. Величезна кількість кого-, чого-небудь.
Затяжні тропічні зливи створили незліченні “тихі заводі”, в яких повно вірусів та полчищ малярійних комарів (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полчище — -а, с., зневажл. 1》 Велике військо (звичайно вороже). 2》 перен. Величезна кількість кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полчище — по́лчище іменник середнього роду зневажл. Орфографічний словник української мови
- полчище — полчище, пълчище стан, поле бою Словник застарілих та маловживаних слів
- полчище — БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил. Словник синонімів української мови
- полчище — ПО́ЛЧИЩЕ, а, с., зневажл. 1. Велике військо (звичайно вороже). Російське військо, в лавах якого було багато і синів України, розбило Наполеонові полчища (Бажан, Наша.. Словник української мови в 11 томах