1. Словник української мови у 20 томах

полюбувати

ПОЛЮБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., рідко.

1. що. Те саме, що облюбува́ти.

Пані полюбувала мої сани та й купила (Сл. Б. Грінченка).

2. що і без прям. дод. Те саме, що полюбува́тися.

– Сину мій! дитя моє кохане! погуляв би ти в світі, полюбував красу і пишність світову, дознав би втіхи й розкоші сьогосвітньої, та гіркая твоя неволя буде! (Марко Вовчок);

[ПрокіпСвиридович:] Сідайте ж, діти, рядком, а ми на вас полюбуємо ладком (М. Старицький);

Химченко ще трохи повештавсь по місту .. та полюбував, як цікаво перехожі дивляться на його [нього] (А. Кримський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полюбувати — -ую, -уєш, док., рідко. 1》 перех. Те саме, що облюбувати. 2》 перех. і неперех., ким, чим, на кого – що і без додатка. Те саме, що полюбуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полюбувати — полюбува́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. полюбувати — ЛЮБУВА́ТИСЯ ким, чим, на кого-що (з насолодою, приємністю дивитися на кого-, що-небудь), МИЛУВА́ТИСЯ ким, чим, з кого-чого, на кого-що, ЛЮБУВА́ТИ ким, чим, за ким-чим, з кого-чого, на кого-що, ТІ́ШИТИСЯ, УТІША́ТИСЯ (ВТІША́ТИСЯ) ким, чим, заст. Словник синонімів української мови
  4. полюбувати — ПОЛЮБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., рідко, 1. перех. Те саме, що облюбува́ти. Пані полюбувала мої сани та й купила (Сл. Гр.). 2. перех. і неперех., ким, чим, на кого— що і без додатка. Те саме, що полюбува́тися. — Сину мій! дитя моє кохане!... Словник української мови в 11 томах
  5. полюбувати — Полюбува́ти, -бу́ю, -єш гл. = уподобати. Пані полюбувала мої сани та й купила. Черниг. у. 2) Полюбоваться на. Він полюбував на неї. Мнж. 19. Дитя моє коханеє! погуляв би в світі, полюбував красу і пишність світову. МВ. І. 44. Словник української мови Грінченка