1. Словник синонімів української мови

полюбувати

ЛЮБУВА́ТИСЯ ким, чим, на кого-що (з насолодою, приємністю дивитися на кого-, що-небудь), МИЛУВА́ТИСЯ ким, чим, з кого-чого, на кого-що, ЛЮБУВА́ТИ ким, чим, за ким-чим, з кого-чого, на кого-що, ТІ́ШИТИСЯ, УТІША́ТИСЯ (ВТІША́ТИСЯ) ким, чим, заст. з кого-чого, на кого-що; ТІ́ШИТИ (у спол. зі сл. око, зір і т. ін.). — Док.: уті́шитися (вті́шитися), полюбува́ти рідко. У білому вбранні на білій постелі .. сидить молода щаслива мати, тримаючи немовля. Всі сусіди любуються нею, наче картиною (О. Довженко); Я відчуваю насолоду, милуючись чудесною жінкою (Ю. Яновський); Якийсь час він стояв мовчки, милувався з її роботи (Д. Ткач); Катерина милувалась на борошно, розглядала на долоні й виставляла на сонце (С. Чорнобривець); Мило було продиратися між кущами ліщини,.. любуючи на кожнім кроці все новими й новими фантазіями вибагливого потоку, малими водоспадами, озерцями (Г. Хоткевич); Люди було любують на них, як зійдуться де на весіллі, або в танку докупи (Марко Вовчок); Катруся тішилася своїм новим убранням (Н. Кобринська); Тішимось разом на юний волоський горіх (М. Рильський); Тут рясно цвіли яблуні, груші.., а біля веранди тішили очі барвисті клумби запашних квітів (М. Шаповал); І свіжі квіти молодих бегоній Не тішать ока, хоч такі червоні! (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полюбувати — -ую, -уєш, док., рідко. 1》 перех. Те саме, що облюбувати. 2》 перех. і неперех., ким, чим, на кого – що і без додатка. Те саме, що полюбуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полюбувати — полюбува́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. полюбувати — ПОЛЮБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., рідко. 1. що. Те саме, що облюбува́ти. Пані полюбувала мої сани та й купила (Сл. Б. Грінченка). 2. що і без прям. дод. Те саме, що полюбува́тися. – Сину мій! дитя моє кохане!... Словник української мови у 20 томах
  4. полюбувати — ПОЛЮБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., рідко, 1. перех. Те саме, що облюбува́ти. Пані полюбувала мої сани та й купила (Сл. Гр.). 2. перех. і неперех., ким, чим, на кого— що і без додатка. Те саме, що полюбува́тися. — Сину мій! дитя моє кохане!... Словник української мови в 11 томах
  5. полюбувати — Полюбува́ти, -бу́ю, -єш гл. = уподобати. Пані полюбувала мої сани та й купила. Черниг. у. 2) Полюбоваться на. Він полюбував на неї. Мнж. 19. Дитя моє коханеє! погуляв би в світі, полюбував красу і пишність світову. МВ. І. 44. Словник української мови Грінченка