1. Словник синонімів української мови

полювання

МИСЛИ́ВСТВО (добування диких звірів і птахів як промисел); ПОЛЮВА́ННЯ (розшуки, вистежування й переслідування диких звірів і птахів з метою вбити або спіймати їх); ЛОВЕ́ЦТВО, ЛО́ВИ, УЛО́ВИ (ВЛО́ВИ), ЛОВИ́ТВА, УЛО́В (ВЛОВ) заст. (перев. із засобами ловіння); СТРІЛЕ́ЦТВО розм. (з рушницею). Між ними був і знайомий уже місцевий справник Семен Семенович Хрєнов, охочий до мисливства і різних напоїв (О. Довженко); (Сотник:) Сьогодні запросив я вас до себе на полювання (О. Стороженко); На ловецтві.. найкраще знався він У всій країні (М. Рильський); Старий гетьман Ксаверій кохався у ловах, держав двісті ще й п'ятдесят вловчих собак (І. Нечуй-Левицький); — Ми на влови тут ходили, — На весілля вепра вбили (Л. Первомайський); Колись побавився пан, ловлячи вовків. Занедбав тую ловитву (Марко Вовчок); Не тоді пси годувати, як на улов іти (М. Номис); Мій старший брат, знаєте, та кохався у стрілецтві (Ю. Федькович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полювання — Лови, влови, ловля, ловитва, (гуртом загоничів) облава; (на відьом) переслідування кого; (на самоцвіти) гонитва за чим; п! МИСЛИВСТВО. Словник синонімів Караванського
  2. полювання — [пол'уван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. полювання — -я, с. Дія за знач. полювати. Тихе полювання — збирання грибів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. полювання — полюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  5. полювання — ПОЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. полюва́ти. Не тоді собак годувать, як на полювання їхать (прислів'я); Раннім ранком ми з Ласкаро Подались на полювання На ведмедя (Леся Українка); Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину... Словник української мови у 20 томах
  6. полювання — Вистежування, переслідування, відстріл або вилов тварин згідно з мисливськими правилами; важлива частина мисливства. Універсальний словник-енциклопедія
  7. полювання — Полюва́ння, -ння, -нню, на -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. полювання — ПОЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. полюва́ти. Не тоді собак годувать, як на полювання їхать (Укр.. присл.., 1955, 205); Раннім ранком ми з Ласкаро Подались на полювання На ведмедя (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах