полювання

ПОЛЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. полюва́ти.

Не тоді собак годувать, як на полювання їхать (прислів'я);

Раннім ранком ми з Ласкаро Подались на полювання На ведмедя (Леся Українка);

Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину, його охоплює радісне передчуття щасливого полювання (М. Рильський);

Тяжко починалося його полювання на землю. В усі боки шарпався чоловік, щоб роздобути копійку, ходив на заробітки (М. Стельмах);

Поблизу Південно-Африканського узбережжя океанські хвилі віками приховували від людей алмази, на які тепер почалося справжнє полювання... (з газ.).

(1) Безрушни́чне полюва́ння:

а) полювання без застосування вогнепальної зброї – з використанням пасток, капканів тощо;

б) (перен.) спостереження за дикими тваринами і птахами, фіксація сцен з їхнього життя за допомогою фотоапарата, кінокамери та ін.

△ (2) Парфо́рсне полюва́ння – різновид полювання з гончими псами, які женуть зверів до їх повного виснаження.

Парфорсне полювання було відоме ще древнім галлам і досягло найбільшого блиску й пишноти у Франції за часів царювання Людовика XIV (з наук.-попул. літ.).

◇ (3) Полюва́ння на ві́дьом – переслідування людей за погляди, що не відповідають офіційно прийнятим.

За всіма цими спробами звинувачень, – мабуть, далекоглядні цілі. .. намагання прокурора у період розгулу злочинності змістити наголоси і розпочати “полювання на відьом”, щоб продемонструвати громадськості бурхливу діяльність (з публіц. літ.);

Наївний студент і не здогадувався, що в районі ось вже кілька років ведеться полювання на відьом, що десь неподалік бродить тінь його земляка з Рахнівки поета-страдника Василя Стуса і що місцеві служби копають глибоко, як те зазвичай буває, коли одержана вказівка згори (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

полювання

Значення в інших словниках