полювання

Значення в інших словниках

1. полювання — Лови, влови, ловля, ловитва, (гуртом загоничів) облава; (на відьом) переслідування кого; (на самоцвіти) гонитва за чим; п! МИСЛИВСТВО. Словник синонімів Караванського
2. полювання — [пол'уван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
3. полювання — полюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
4. полювання — ПОЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. полюва́ти. Не тоді собак годувать, як на полювання їхать (прислів'я); Раннім ранком ми з Ласкаро Подались на полювання На ведмедя (Леся Українка); Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину... Словник української мови у 20 томах
5. полювання — Вистежування, переслідування, відстріл або вилов тварин згідно з мисливськими правилами; важлива частина мисливства. Універсальний словник-енциклопедія
6. полювання — МИСЛИ́ВСТВО (добування диких звірів і птахів як промисел); ПОЛЮВА́ННЯ (розшуки, вистежування й переслідування диких звірів і птахів з метою вбити або спіймати їх); ЛОВЕ́ЦТВО, ЛО́ВИ, УЛО́ВИ (ВЛО́ВИ), ЛОВИ́ТВА, УЛО́В (ВЛОВ) заст. (перев. Словник синонімів української мови
7. полювання — Полюва́ння, -ння, -нню, на -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. полювання — ПОЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. полюва́ти. Не тоді собак годувать, як на полювання їхать (Укр.. присл.., 1955, 205); Раннім ранком ми з Ласкаро Подались на полювання На ведмедя (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах