1. Словник української мови у 20 томах

полімери

ПОЛІМЕ́РИ, ів, мн. (одн. поліме́р, у, ч.).

Високомолекулярні сполуки, молекули яких побудовані з багаторазово повторюваних груп атомів (елементарних ланцюгів) однакової структури.

Полімери, як правило, складаються з великих ланцюгових молекул, які називають макромолекулами (з наук.-попул. літ.);

Очистивши від непотрібних домішок, мономери з'єднують й витягують у довгі низки – полімери. З них хіміки можуть синтезувати будь-які речовини (з наук.-попул. літ.);

// Речовини однакового хімічного складу, які відрізняються кількістю атомів у молекулі.

Існує думка, що луска риби – це своєрідний природний полімер. Внаслідок цього тертя між поверхнею луски і водою під час руху риби різко зменшується (з наук.-попул. літ.);

Слідом за каучуком з'явилися поліетилен, полівінілхлорид, поліакрилонітрил і сотні інших полімерів (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полімери — полімери, род. полімеру (від лат. poli — багато; meres — частина — "складається з багатьох частин") високомолекулярні сполуки, молекули яких побудовані з багаторазово повторюваних груп атомів (елементарних ланцюгів) однакової структури. Фізико-технічний словник-мінімум
  2. полімери — -ів, мн. (одн. полімер, -у, ч.), хім. Високомолекулярні сполуки, молекули яких побудовані з багаторазово повторюваних груп атомів (елементарних ланцюгів) однакової структури. || Речовини однакового хімічного складу, які відрізняються кількістю атомів у молекулі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полімери — поліме́ри (від грец. πολυμερής – різноманітний) високомолекулярні сполуки, що мають однаковий з мономерами склад, але відрізняються різною кількістю атомів (елементарними ланцюгами) у молекулі. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. полімери — Натуральні або синтетичні, органічні або неорганічні високомолекулярні сполуки, які складаються з однакових атомів (мерів); одержують в результаті полімеризації; застосовують у вигляді пластмас, хіміч. волокон, компонентів композитів. Універсальний словник-енциклопедія
  5. полімери — ПОЛІМЕ́РИ, ів, мн. (одн. поліме́р, у, ч.). Високомолекулярні сполуки, молекули яких побудовані з багаторазово повторюваних груп атомів (елементарних ланцюгів) однакової структури. Словник української мови в 11 томах