полімери
полімери, род. полімеру
(від лат. poli — багато; meres — частина — "складається з багатьох частин")
високомолекулярні сполуки, молекули яких побудовані з багаторазово повторюваних груп атомів (елементарних ланцюгів) однакової структури.
• Полімери, як правило, складаються з великих ланцюгових молекул, які називаються макромолекулами (Варанцов).
• Очистивши від непотрібних домішок, мономери з'єднують й витягують у довгі низки — полімери (Варанцов).
Джерело:
Термінологічний тлумачний словник-мінімум для студентів фізико-технічного інституту
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полімери — -ів, мн. (одн. полімер, -у, ч.), хім. Високомолекулярні сполуки, молекули яких побудовані з багаторазово повторюваних груп атомів (елементарних ланцюгів) однакової структури. || Речовини однакового хімічного складу, які відрізняються кількістю атомів у молекулі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полімери — ПОЛІМЕ́РИ, ів, мн. (одн. поліме́р, у, ч.). Високомолекулярні сполуки, молекули яких побудовані з багаторазово повторюваних груп атомів (елементарних ланцюгів) однакової структури. Словник української мови у 20 томах
- полімери — поліме́ри (від грец. πολυμερής – різноманітний) високомолекулярні сполуки, що мають однаковий з мономерами склад, але відрізняються різною кількістю атомів (елементарними ланцюгами) у молекулі. Словник іншомовних слів Мельничука
- полімери — Натуральні або синтетичні, органічні або неорганічні високомолекулярні сполуки, які складаються з однакових атомів (мерів); одержують в результаті полімеризації; застосовують у вигляді пластмас, хіміч. волокон, компонентів композитів. Універсальний словник-енциклопедія
- полімери — ПОЛІМЕ́РИ, ів, мн. (одн. поліме́р, у, ч.). Високомолекулярні сполуки, молекули яких побудовані з багаторазово повторюваних груп атомів (елементарних ланцюгів) однакової структури. Словник української мови в 11 томах