1. Великий тлумачний словник сучасної мови

полімери

поліме́ри

-ів, мн. (одн. полімер, -у, ч.), хім.

Високомолекулярні сполуки, молекули яких побудовані з багаторазово повторюваних груп атомів (елементарних ланцюгів) однакової структури.

|| Речовини однакового хімічного складу, які відрізняються кількістю атомів у молекулі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полімери — полімери, род. полімеру (від лат. poli — багато; meres — частина — "складається з багатьох частин") високомолекулярні сполуки, молекули яких побудовані з багаторазово повторюваних груп атомів (елементарних ланцюгів) однакової структури. Фізико-технічний словник-мінімум
  2. полімери — ПОЛІМЕ́РИ, ів, мн. (одн. поліме́р, у, ч.). Високомолекулярні сполуки, молекули яких побудовані з багаторазово повторюваних груп атомів (елементарних ланцюгів) однакової структури. Словник української мови у 20 томах
  3. полімери — поліме́ри (від грец. πολυμερής – різноманітний) високомолекулярні сполуки, що мають однаковий з мономерами склад, але відрізняються різною кількістю атомів (елементарними ланцюгами) у молекулі. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. полімери — Натуральні або синтетичні, органічні або неорганічні високомолекулярні сполуки, які складаються з однакових атомів (мерів); одержують в результаті полімеризації; застосовують у вигляді пластмас, хіміч. волокон, компонентів композитів. Універсальний словник-енциклопедія
  5. полімери — ПОЛІМЕ́РИ, ів, мн. (одн. поліме́р, у, ч.). Високомолекулярні сполуки, молекули яких побудовані з багаторазово повторюваних груп атомів (елементарних ланцюгів) однакової структури. Словник української мови в 11 томах