політ

ПОЛІ́Т, льо́ту, ч.

1. Рух, переміщення кого-, чого-небудь у повітрі.

Трасуючі кулі перервали політ ворожого винищувача (Ю. Яновський);

На подвір'ї стало так тихо, що, здавалось, і муха пролетить – політ її, мабуть, буде чути (А. Шиян);

Дедалі більший інтерес викликає проблема махального польоту птахів і комах (з публіц. літ.);

* Образно. Десь пісня вирвалась в політ про чаєчку, оту, що в'ється над озером (І. Гончаренко);

// Спосіб, характер такого переміщення.

Видно сокола по польоту, а сову по погляду (прислів'я);

// Падіння кого-, чого-небудь униз.

Коли уважно стежити за зоряним небом, особливо восени, то можна бачити політ падаючих зірок (з наук.-попул. літ.);

// спорт. Стрибок з переміщенням уперед після відштовхування від якої-небудь точки опори.

Гарій Напалков передбачає в найближчому майбутньому польоти лижників за 200 метрів (з газ.).

2. Авіаційний виліт, рейс з певним завданням.

Бомбардувальники в той день відмінили свої польоти (О. Гончар);

– А як там погода, який там прогноз? – Дідусь запитав, А пілот у одвіт: – Чудесна погода! Збирайтесь в політ! (С. Олійник).

3. перен. Порив, прагнення до чого-небудь.

Навіть внизу – на землі – без польоту Не можна здобути нічого в житті! (В. Бичко);

– Щось ще придумали? – спитав Микола .. Він любив ще змалку слухати польоти батькової фантазії (П. Панч).

(1) Шлю́бний полі́т – політ бджіл у період розмноження.

Молоду матку, яка щойно повернулася із шлюбного польоту, зразу ж оточують бджоли (з наук.-попул. літ.);

Він нам розказував про пасічника-діда. Про бджіл, про норов їх, про шлюбний їх політ (М. Рильський).

△ (2) Бри́ючий полі́т – політ літака або групи літаків на невеликій височині над поверхнею землі.

Над сосновим ліском на бриючому польоті, як яструбки, шугали штурмовики (А. Головко);

Ра́діус польо́ту див. ра́діус;

(3) Сліпи́й полі́т – політ, посадка, які здійснюють у темряві, тумані, хмарах без орієнтирів за допомогою самих лише приладів.

◇ З висоти́ пташи́ного ле́ту (польо́ту) див. висота́;

(4) З пташи́ного польо́ту (д) див. висота́;

Птах низько́го польо́ту див. птах;

Птах (пти́ця) висо́кого ле́ту (польо́ту) див. птах;

Птах (пти́ця) не на́шого польо́ту див. птах;

Пти́ця низько́го польо́ту див. пти́ця.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політ — (літака) лет, літ, рейс, (один) виліт, фр. маштаб (н. високого польоту); (через море) переліт; (на лещетах) СПРТ. стрибок; (фантазії) П. злет, зліт. Словник синонімів Караванського
  2. політ — [поул’іт] пол'оту, м. (на) пол'от'і, мн. пол'отие, пол'от'іў Орфоепічний словник української мови
  3. політ — -льоту, ч. 1》 Рух, переміщення кого-, чого-небудь у повітрі. || Спосіб, характер такого переміщення. || Падіння кого-, чого-небудь униз. || спорт. Стрибок із переміщенням уперед після відштовхування від якої-небудь точки опори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. політ — полі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. політ — Рух літального апарата в просторі; вага апарату (сила тяжіння) мусить бути принаймні врівноважена підйомною (або відцентровою) силою; необхідно також створити силу тяги, яка б перевищувала силу аеродинамічного опору; при космічному п. (п. Універсальний словник-енциклопедія
  6. політ — з висоти́ пташи́ного ле́ту (польо́ту). Згори, звисока. Оглядаючи поле української.. новелістики навіть так схематично, немовби з висоти пташиного лету, все ж цілком певно переконуєшся... Фразеологічний словник української мови
  7. політ — ПОЛІ́Т (рух, переміщення когось, чогось у повітрі), ПЛА́ВАННЯ, ШУГА́ННЯ, ПО́ШУГ поет. (стрімкий). Видно сокола по польоту, а сову по погляду (прислів'я)... Словник синонімів української мови
  8. політ — ПОЛІ́Т, льо́ту, ч. 1. Рух, переміщення кого-, чого-небудь у повітрі. Трасуючі кулі перервали політ ворожого винищувача (Ю. Янов., І, 1958, 271); На подвір’ї стало так тихо, що, здавалось, і муха пролетить — політ її, мабуть, буде чути (Шиян, Баланда... Словник української мови в 11 томах
  9. політ — Політ, -льо́ту м. Полетъ. Він сам за мною залетів, за моїм тихим польотом. Мет. 178. Словник української мови Грінченка