політ

ПОЛІ́Т, льо́ту, ч.

1. Рух, переміщення кого-, чого-небудь у повітрі.

Трасуючі кулі перервали політ ворожого винищувача (Ю. Янов., І, 1958, 271);

На подвір’ї стало так тихо, що, здавалось, і муха пролетить — політ її, мабуть, буде чути (Шиян, Баланда, 1957, 122);

Дедалі більший інтерес викликає проблема махального польоту птахів і комах (Ком. Укр., 11, 1964, 49);

*Образно. Десь пісня вирвалась в політ про чаєчку, оту, що в’ється над озером (Гонч., Вибр., 1959, 344);

// Спосіб, характер такого переміщення.

Видно сокола по польоту, а сову по погляду (Укр.. присл.., 1963, 124);

// Падіння кого-, чого-небудь униз.

Коли уважно стежити за зоряним небом, особливо восени, то можна бачити політ падаючих зірок (Наука.., 8, 1956, 227);

// спорт. Стрибок з переміщенням уперед після відштовхування від якої-небудь точки опори.

Гарій Напалков передбачає в найближчому майбутньому польоти лижників за 200 метрів (Рад. Укр., 8.I 1971, 4).

∆ Шлю́бний полі́т див. шлю́бний.

2. Авіаційний виліт, рейс з певним завданням.

Бомбардувальники в той день відмінили свої польоти (Гончар, Тронка, 1963, 312);

— А як там погода, який там прогноз? — Дідусь запитав, А пілот у одвіт: — Чудесна погода! Збирайтесь в політ! (С. Ол., Вибр., 1959, 161);

*Образно. В жовтні 1917 року почався наш гордий і славний політ у світле майбутнє, який знаменував собою нову еру в історії всього людства (Цюпа, Україна.., 1960, 7).

∆ Сліпи́й полі́т див. сліпи́й.

3. перен. Порив, прагнення до чого-небудь.

Навіть внизу — на землі — без польоту Не можна здобути нічого в житті! (Бичко, Вогнище, 1959, 18);

— Щось ще придумали? — спитав Микола.. Він любив ще змалку слухати польоти батькової фантазії (Панч, II, 1956 469);

Комуністична партія і Радянська влада створили необмежені можливості для польоту розкутої думки, розквіту творчості нашого народу (Наука.., 9, 1964, 5).

◊ З висоти́ пташи́ного польо́ту — зверху, з великої висоти, звідки все видно.

Якщо подивитись у вечірні години на наше місто [Київ] з висоти пташиного польоту, то перед очима постане казкова панорама (Веч. Київ, 20.III 1967, 3);

Не на́шого (низько́го, висо́кого і т. ін.) польо́ту пти́ця див. пти́ця.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політ — (літака) лет, літ, рейс, (один) виліт, фр. маштаб (н. високого польоту); (через море) переліт; (на лещетах) СПРТ. стрибок; (фантазії) П. злет, зліт. Словник синонімів Караванського
  2. політ — [поул’іт] пол'оту, м. (на) пол'от'і, мн. пол'отие, пол'от'іў Орфоепічний словник української мови
  3. політ — -льоту, ч. 1》 Рух, переміщення кого-, чого-небудь у повітрі. || Спосіб, характер такого переміщення. || Падіння кого-, чого-небудь униз. || спорт. Стрибок із переміщенням уперед після відштовхування від якої-небудь точки опори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. політ — полі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. політ — ПОЛІ́Т, льо́ту, ч. 1. Рух, переміщення кого-, чого-небудь у повітрі. Трасуючі кулі перервали політ ворожого винищувача (Ю. Яновський); На подвір'ї стало так тихо, що, здавалось, і муха пролетить – політ її, мабуть, буде чути (А. Словник української мови у 20 томах
  6. політ — Рух літального апарата в просторі; вага апарату (сила тяжіння) мусить бути принаймні врівноважена підйомною (або відцентровою) силою; необхідно також створити силу тяги, яка б перевищувала силу аеродинамічного опору; при космічному п. (п. Універсальний словник-енциклопедія
  7. політ — з висоти́ пташи́ного ле́ту (польо́ту). Згори, звисока. Оглядаючи поле української.. новелістики навіть так схематично, немовби з висоти пташиного лету, все ж цілком певно переконуєшся... Фразеологічний словник української мови
  8. політ — ПОЛІ́Т (рух, переміщення когось, чогось у повітрі), ПЛА́ВАННЯ, ШУГА́ННЯ, ПО́ШУГ поет. (стрімкий). Видно сокола по польоту, а сову по погляду (прислів'я)... Словник синонімів української мови
  9. політ — Політ, -льо́ту м. Полетъ. Він сам за мною залетів, за моїм тихим польотом. Мет. 178. Словник української мови Грінченка