1. Словник синонімів української мови

політ

ПОЛІ́Т (рух, переміщення когось, чогось у повітрі), ПЛА́ВАННЯ, ШУГА́ННЯ, ПО́ШУГ поет. (стрімкий). Видно сокола по польоту, а сову по погляду (прислів'я); Тривала програма польоту дала змогу космонавтам залишати крісло і здійснювати вільне плавання в кабіні, під час якого вони виконували різні робочі операції (з журналу); Ще здалеку побачила (Надія) на фоні синьої хмари шугання гострокрилих ластівок (Я. Баш); Я пам'ятаю в шумі нив Весняне небо після злив І, наче пошуги жар-птиць, Останній спалах блискавиць (А. Малишко). — Пор. літання.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. політ — (літака) лет, літ, рейс, (один) виліт, фр. маштаб (н. високого польоту); (через море) переліт; (на лещетах) СПРТ. стрибок; (фантазії) П. злет, зліт. Словник синонімів Караванського
  2. політ — [поул’іт] пол'оту, м. (на) пол'от'і, мн. пол'отие, пол'от'іў Орфоепічний словник української мови
  3. політ — -льоту, ч. 1》 Рух, переміщення кого-, чого-небудь у повітрі. || Спосіб, характер такого переміщення. || Падіння кого-, чого-небудь униз. || спорт. Стрибок із переміщенням уперед після відштовхування від якої-небудь точки опори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. політ — полі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. політ — ПОЛІ́Т, льо́ту, ч. 1. Рух, переміщення кого-, чого-небудь у повітрі. Трасуючі кулі перервали політ ворожого винищувача (Ю. Яновський); На подвір'ї стало так тихо, що, здавалось, і муха пролетить – політ її, мабуть, буде чути (А. Словник української мови у 20 томах
  6. політ — Рух літального апарата в просторі; вага апарату (сила тяжіння) мусить бути принаймні врівноважена підйомною (або відцентровою) силою; необхідно також створити силу тяги, яка б перевищувала силу аеродинамічного опору; при космічному п. (п. Універсальний словник-енциклопедія
  7. політ — з висоти́ пташи́ного ле́ту (польо́ту). Згори, звисока. Оглядаючи поле української.. новелістики навіть так схематично, немовби з висоти пташиного лету, все ж цілком певно переконуєшся... Фразеологічний словник української мови
  8. політ — ПОЛІ́Т, льо́ту, ч. 1. Рух, переміщення кого-, чого-небудь у повітрі. Трасуючі кулі перервали політ ворожого винищувача (Ю. Янов., І, 1958, 271); На подвір’ї стало так тихо, що, здавалось, і муха пролетить — політ її, мабуть, буде чути (Шиян, Баланда... Словник української мови в 11 томах
  9. політ — Політ, -льо́ту м. Полетъ. Він сам за мною залетів, за моїм тихим польотом. Мет. 178. Словник української мови Грінченка