поморочити
ПОМОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, розм.
Морочити якийсь час.
Поморочила мене бухгалтер, поки прийняла звіт.
◇ (1) Поморо́чити го́лову (д) див. моро́чити.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поморочити — поморо́чити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- поморочити — -чу, -чиш, док., перех., розм. Морочити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поморочити — моро́чити го́лову. 1. чим, над чим і без додатка, часто зі сл. собі, свою. Розмірковувати, роздумувати над чим-небудь, намагаючись розібратися в чомусь, з’ясувати, зрозуміти щось. Фразеологічний словник української мови
- поморочити — ПОМОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Морочити якийсь час. ♦ Поморо́чити го́лову кому — те саме, що Го́лову моро́чити якийсь час ( див. моро́чити). Словник української мови в 11 томах
- поморочити — Поморочити, -чу, -чиш гл. 1) Нѣкоторое время морочити. 2) Одурить, лишить сознанія, забить голову (многихъ, многимъ). Словник української мови Грінченка