помішати
ПОМІША́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., що і без дод.
1. Водячи ложкою, мішалкою і т. ін., збовтати, перемішати що-небудь.
Одсунула [Секлета] горщик здоровенний.., помішала ложкою страву (А. Головко);
Помішав [Охрім] ложкою куліш (Григорій Тютюнник);
// З'єднати що-небудь різнорідне, утворивши суміш або розчин; змішати.
Помішати тютюн з листям;
Помішати сік з водою;
// Механічно перемішати щось різнорідне.
Добрались Свині, все порозкидали, З землею Перли помішали (Л. Глібов);
* Образно. [Андромаха:] Ти, наче п'яна, помішала в купу і правду й вигадку... (Леся Українка);
// Розмістити впереміш з чим-небудь.
2. Поміняти місцями частини чого-небудь.
Зліз він на пічі, взявши бендюг, хотів помішати вишкварки, що аж сичали та пінилися лоєм (Панас Мирний);
Сів [Годвінсон] біля коминка, збираючись помішати в каміні (Леся Українка).
3. Порушити прийнятий порядок розміщення чого-небудь.
Скрипки злегка климкать [звучати] стали, ноту “ля” кларнет давав. Звук із звуком помішали, мовби хто там жартував (П. Тичина).
4. рідко. Помилково прийняти одного за іншого або одне за інше; сплутати.
ПОМІША́ТИ², а́ю, а́єш, док., кому і без дод., розм.
1. Стати кому-небудь перешкодою у здійсненні чогось; перешкодити.
[Сербин:] Мар'яно! Невже ти успіла отруїти його!! Я нарошне [навмисне] спішив, щоб помішать тобі (С. Васильченко);
Піп гречно .. вклонився Вараві, подякував за честь і висловив надію, що він не помішав трапезувати добросердечному і многоцінному товариству (М. Стельмах).
2. Бути зайвим.
– Діло таке, що напарник не помішає (А. Головко);
– Оскільки я бачу, ті п'ять рублів, що ви мені заплатили, не помішали б у вашому хазяйстві (Г. Хоткевич).
Значення в інших словниках
- помішати — поміша́ти 1 дієслово доконаного виду збовтати, перемішати поміша́ти 2 дієслово доконаного виду перешкодити розм. Орфографічний словник української мови
- помішати — -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. 1》 Водячи ложкою, мішалкою і т. ін., збовтати, перемішати що-небудь. || З'єднати що-небудь різнорідне, утворивши суміш або розчин; змішати. Помішати сік з водою. || Механічно перемішати щось різнорідне. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помішати — поміша́ти (зміша́ти, переміша́ти і т. ін.) / міша́ти (всі) ка́рти кому і без додатка. Перешкодити здійсненню чого-небудь; не дати змоги зробити щось. Діла сьогодні у Кузьми йшли по-божому, але знову ж нечистий помішав усі карти (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
- помішати — ЗМІ́ШУВАТИ (з'єднувати, поєднувати що-небудь різнорідне), ПЕРЕМІ́ШУВАТИ, МІША́ТИ. — Док.: зміша́ти, переміша́ти, поміша́ти. Зима того року прийшла дуже рано.. Словник синонімів української мови
- помішати — Поміша́ти, -ша́ю, -єш гл. 1) Помѣшать. Борщ каже: «помішай мене!». Чуб. III. 58. 2) Смѣшать. З хатами помішані якісь хлівці, якісь загороди. Левиц. І. 90. Словник української мови Грінченка