1. Орфографічний словник української мови

помішати

поміша́ти 1

дієслово доконаного виду

збовтати, перемішати

поміша́ти 2

дієслово доконаного виду

перешкодити

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помішати — -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. 1》 Водячи ложкою, мішалкою і т. ін., збовтати, перемішати що-небудь. || З'єднати що-небудь різнорідне, утворивши суміш або розчин; змішати. Помішати сік з водою. || Механічно перемішати щось різнорідне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. помішати — ПОМІША́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., що і без дод. 1. Водячи ложкою, мішалкою і т. ін., збовтати, перемішати що-небудь. Одсунула [Секлета] горщик здоровенний.., помішала ложкою страву (А. Словник української мови у 20 томах
  3. помішати — поміша́ти (зміша́ти, переміша́ти і т. ін.) / міша́ти (всі) ка́рти кому і без додатка. Перешкодити здійсненню чого-небудь; не дати змоги зробити щось. Діла сьогодні у Кузьми йшли по-божому, але знову ж нечистий помішав усі карти (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  4. помішати — ЗМІ́ШУВАТИ (з'єднувати, поєднувати що-небудь різнорідне), ПЕРЕМІ́ШУВАТИ, МІША́ТИ. — Док.: зміша́ти, переміша́ти, поміша́ти. Зима того року прийшла дуже рано.. Словник синонімів української мови
  5. помішати — Поміша́ти, -ша́ю, -єш гл. 1) Помѣшать. Борщ каже: «помішай мене!». Чуб. III. 58. 2) Смѣшать. З хатами помішані якісь хлівці, якісь загороди. Левиц. І. 90. Словник української мови Грінченка