1. Словник синонімів української мови

помішати

ЗМІ́ШУВАТИ (з'єднувати, поєднувати що-небудь різнорідне), ПЕРЕМІ́ШУВАТИ, МІША́ТИ. — Док.: зміша́ти, переміша́ти, поміша́ти. Зима того року прийшла дуже рано.., завертіла дикими завірюхами; коли ж набридало їй гратися снігом, тоді змішувала його ще й з дощем (Ю. Збанацький); Ніхто, крім нього, не знав тепер, як викладати зводи (в печах).., перемішувати шари вугілля й руди (С. Скляренко); Дядько похилив голову, подумав, трохи помовчав, а далі почав розказувати, мішаючи те, що йому оповідав дід, з своїми вигадками (І. Нечуй-Левицький).

I. МІША́ТИ (за допомогою мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати щось), ПЕРЕМІ́ШУВАТИ, КОЛОТИ́ТИ (що-небудь рідке); ПРОМІ́ШУВАТИ (робити щось однорідним, надавати рівномірної густоти чи складу). — Док.: поміша́ти, розміша́ти, переміша́ти, розколоти́ти, проміша́ти. Трохим мішає ложечкою в склянці (П. Колесник); Він хвалив майстрів, що добре розмішують глину (П. Інгульський); Перед сівбою насіння трав і проса добре перемішували (з журналу); Жінка колотила на припічку кулешу (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помішати — поміша́ти 1 дієслово доконаного виду збовтати, перемішати поміша́ти 2 дієслово доконаного виду перешкодити розм. Орфографічний словник української мови
  2. помішати — -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. 1》 Водячи ложкою, мішалкою і т. ін., збовтати, перемішати що-небудь. || З'єднати що-небудь різнорідне, утворивши суміш або розчин; змішати. Помішати сік з водою. || Механічно перемішати щось різнорідне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помішати — ПОМІША́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., що і без дод. 1. Водячи ложкою, мішалкою і т. ін., збовтати, перемішати що-небудь. Одсунула [Секлета] горщик здоровенний.., помішала ложкою страву (А. Словник української мови у 20 томах
  4. помішати — поміша́ти (зміша́ти, переміша́ти і т. ін.) / міша́ти (всі) ка́рти кому і без додатка. Перешкодити здійсненню чого-небудь; не дати змоги зробити щось. Діла сьогодні у Кузьми йшли по-божому, але знову ж нечистий помішав усі карти (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  5. помішати — Поміша́ти, -ша́ю, -єш гл. 1) Помѣшать. Борщ каже: «помішай мене!». Чуб. III. 58. 2) Смѣшать. З хатами помішані якісь хлівці, якісь загороди. Левиц. І. 90. Словник української мови Грінченка