понакриваний
ПОНАКРИ́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до понакрива́ти.
На рухомих підставках стоять бюсти, понакривані мокрими шматами (Леся Українка);
Десятків зо три вуликів, понакриваних покрівлями череп'яними й з кори, стояло серед гайка (Б. Грінченко);
На причілку в холодку, під високими черешнями, були понакривані столи для духовенства та значніших парафіян-господарів (І. Нечуй-Левицький);
// понакри́вано, безос. пред.
Відчиняйте, люди, двері, Понакривано столи!.. Посідали комбайнери, Трактористи почали (П. Усенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понакриваний — понакри́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- понакриваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понакривати. || понакривано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понакриваний — ПОНАКРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понакрива́ти. На рухомих підставках стоять бюсти, понакривані мокрими шматами (Л. Укр., III, 1952, 44); Десятків зо три вуликів, понакриваних покрівлями череп’яними й з кори, стояло серед гайка (Гр. Словник української мови в 11 томах