1. Орфографічний словник української мови

понакриваний

понакри́ваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понакриваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понакривати. || понакривано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. понакриваний — ПОНАКРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понакрива́ти. На рухомих підставках стоять бюсти, понакривані мокрими шматами (Леся Українка); Десятків зо три вуликів, понакриваних покрівлями череп'яними й з кори, стояло серед гайка (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. понакриваний — ПОНАКРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понакрива́ти. На рухомих підставках стоять бюсти, понакривані мокрими шматами (Л. Укр., III, 1952, 44); Десятків зо три вуликів, понакриваних покрівлями череп’яними й з кори, стояло серед гайка (Гр. Словник української мови в 11 томах