попар

Значення в інших словниках

1. попар — по́пар іменник чоловічого роду у складі фразеологізмів Орфографічний словник української мови
2. попар — -у, ч. Перепочинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попар — не знахо́дити / не знайти́ по́пару, заст. Не мати спокою, перепочинку; уживається також для вираження інтенсивності якоїсь дії. В цій тиші Григорко виразно чув биття свого серця, що попару не знаходило в грудях, наче хлопцеві снився кошмар... (Ю. Фразеологічний словник української мови
4. попар — ПО́ПАР, у, ч.: Не дава́ти (да́ти) по́пару кому — не давати перепочинку, спокою кому-небудь; Не знахо́дити (знайти́) по́пару — не знаходити перепочинку, спокою. Словник української мови в 11 томах