1. Словник української мови в 11 томах

попар

ПО́ПАР, у, ч.: Не дава́ти (да́ти) по́пару кому — не давати перепочинку, спокою кому-небудь;

Не знахо́дити (знайти́) по́пару — не знаходити перепочинку, спокою.

[Риндичка:] Та за мною парубки, було, так мордуються, що аж попару не знайдуть, аж тини тріщать (Кроп., І, 1958, 507);

В цій тиші Григорко виразно чув биття свого серця, що попару не знаходило в грудях, наче хлопцеві снився кошмар… (Ю. Янов., Мир, 1956, 138).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попар — по́пар іменник чоловічого роду у складі фразеологізмів Орфографічний словник української мови
  2. попар — -у, ч. Перепочинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попар — ПО́ПАР, у, ч.: ◇ Не знахо́дити / не знайти́ по́пару див. знахо́дити. Словник української мови у 20 томах
  4. попар — не знахо́дити / не знайти́ по́пару, заст. Не мати спокою, перепочинку; уживається також для вираження інтенсивності якоїсь дії. В цій тиші Григорко виразно чув биття свого серця, що попару не знаходило в грудях, наче хлопцеві снився кошмар... (Ю. Фразеологічний словник української мови