попар

не знахо́дити / не знайти́ по́пару, заст. Не мати спокою, перепочинку; уживається також для вираження інтенсивності якоїсь дії. В цій тиші Григорко виразно чув биття свого серця, що попару не знаходило в грудях, наче хлопцеві снився кошмар... (Ю. Яновський); (Риндичка:) Та за мною парубки, було, так мордуються, що аж попару не знайдуть, аж тини тріщать (М. Кропивницький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попар — по́пар іменник чоловічого роду у складі фразеологізмів Орфографічний словник української мови
  2. попар — -у, ч. Перепочинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попар — ПО́ПАР, у, ч.: ◇ Не знахо́дити / не знайти́ по́пару див. знахо́дити. Словник української мови у 20 томах
  4. попар — ПО́ПАР, у, ч.: Не дава́ти (да́ти) по́пару кому — не давати перепочинку, спокою кому-небудь; Не знахо́дити (знайти́) по́пару — не знаходити перепочинку, спокою. Словник української мови в 11 томах