попасати

па́сти очи́ма (о́ком, зо́ром, по́глядом) кого, що, на кого—що, за ким—чим, в що і без додатка. Дуже пильно стежити за ким-, чим-небудь або здійснювати контроль, нагляд за кимсь. Все нишпорить (в’язень) очима по стінах загорожі. Так і паси його очима, бо незчуєшся, як не стане (В. Винниченко); Після першої спроби більше не приставав (слідчий), лише пас очима оддалік та дослухався до розмов одним вухом (І. Багряний); Полю просо за током, а він мене пасе оком (Укр.. присл..); Хоч оба (обидва) ми з братом Митродором І день і ніч довкола пасли зором, В монастирі ще панував спокій (І. Франко); Він би й пішов звідси з великою охотою, та як підеш, коли, здається, кожне так і дивиться на тебе, не спускає очей, а найперше — Пистина Майорчик пасе поглядом (Є. Гуцало); // Дивитися на що-небудь, розглядати. Держачи руки під кожухом, очима пасу на всі боки (І. Франко); Ступаючи з ломакою попереду, він зухвало пас очима в глитайські двори (О. Гончар); Вадим вродливий надзвичайно, дівчата так і пасуть його очима (Ю. Мушкетик). попаса́ти очи́ма (час від часу). Я часто вже крізь тин очима попасав. Який чудовий плід там .. скрізь понависав (І. Франко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

попасати — Стати на попасі, зупинитися в дорозі, щоб погодувати коней [IV] Словник з творів Івана Франка
попасати — попаса́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
попасати — Попаса́ти. Очікувати, перечікувати, відпочивати по дорозі. Скоро нас лиш розпустили на різдвяні фериї, так ми зібрались і пішли на Денисівку (Старожуцку атиненцию). Тут попасало коло кориіми богато фір (І. Синюк... Українська літературна мова на Буковині
попасати — -аю, -аєш і рідко попасувати, -ую, -уєш, розм. 1》 перех. і без додатка. Те саме, що пасти. 2》 неперех. Те саме, що пастися. || перен., на чому. || перен., розм. Перебуваючи де-небудь, нічого не робити, гайнувати час. 3》 зах. Наживатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
попасати — ПОПАСА́ТИ, а́ю, а́єш недок. і рідко ПОПА́СУВАТИ, ую, уєш, док., розм. 1. що і без дод. Те саме, що па́сти¹. Подорож у ті часи відбувалась возом, треба було їхати цілу довгу днину, попасати [коні] (О. Кобилянська); До вечора чекали [козаки] в .. Словник української мови у 20 томах
попасати — ЛЕДАРЮВА́ТИ (не займатися корисною працею), ДАРМУВА́ТИ, ЛІНУВА́ТИСЯ, ЛІНИ́ТИСЯ, ПРАЗНИКУВА́ТИ розм., БАЙДИКУВА́ТИ розм., ПАНІ́ТИ розм., БА́ЙДИКИ БИ́ТИ розм., БАГЛАЇ́ БИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
попасати — ПОПАСА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОПА́СУВАТИ, ую, уєш, розм. 1. перех. і без додатка. Те саме, що па́сти. Подорож у ті часи відбувалась возом, треба було їхати цілу довгу днину, попасати (Коб., III, 1956, 555); До вечора чекали [козаки] в .. Словник української мови в 11 томах
попасати — Попаса́ти, -са́ю, -єш гл. Пасти въ дорогѣ. Воли попасали. Рудч. Чп. 89. Іде Марко з чумаками, ідучи співає, не поспіша до господи — воли попасає. Шевч. 116. Словник української мови Грінченка