поплавок
ПОПЛАВО́К, вка́, ч.
1. Те саме, що поплаве́ць.
Я страшенно люблю читати, – казав я, – .. слідкуючи за поплавком закинутої вудки (Ю. Яновський);
В міру поїдання тваринами корму поплавок у годівниці опускається і відкриває при цьому кульовий клапан (з газ.);
* У порівн. Він стрибнув у воду .. і так шубовснув, що вода стовпом метнулася вгору, а коли впала, – хлопець уже крутився на її поверхні, як поплавок (П. Колесник).
2. Те саме, що поплави́ще.
Од кілка до кілка висіли разками здорові поплавки, що звуться ґалаґанами, пороблені з легкого сухого дерева (І. Нечуй-Левицький).
3. Надутий повітрям прогумований мішок, який використовують як опору при швидкому наведенні мостів, лаштуванні поромів.
Сапери наводять міст на поплавках (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поплавок — поплаво́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- поплавок — -вка, ч. 1》 Те саме, що поплавець. 2》 Те саме, що поплавище. 3》 Надутий повітрям прогумований мішок, який використовують як опору при швидкому наведенні мостів, лаштуванні поромів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поплавок — Плавецька, ґалаґан, балберка, балберочка, див. бакен Словник чужослів Павло Штепа
- поплавок — ПОПЛАВЕ́ЦЬ (легший від води предмет, що утримує гачок, сіть на належній глибині та сигналізує про клювання риби), ПОПЛАВО́К, ПОПЛАВИ́ЩЕ, ҐАЛАҐА́Н діал. (на великій рибальській сіті). Словник синонімів української мови
- поплавок — ПОПЛАВО́К, вка́, ч. 1. Те саме, що поплаве́ць. Я страшенно люблю читати, — казав я, — .. слідкуючи за поплавком закинутої вудки (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах